Лікування гемібалізму

Сучасний спосіб життя вимагає від людини високої витривалості та працездатності. Тому більшість людей прагне вести здоровий спосіб життя, щоб якнайдовше зберегти трудову активність.

Різні травми, інфекції, захворювання та оперативні втручання можуть призвести до появи неприємних ускладнень, здатних значною мірою зіпсувати якість життя. Однією з таких проблем є "гемібалізм".

Гемібалізм - це неврологічний розлад, що характеризується насильницькими, розгонистими, високоамплітудними і мимовільними рухами, які, зазвичай, зачіпають одну кінцівку (руку або ногу) з однієї сторони тіла. Рухи мають кидковий характер і виникають внаслідок ураження субталамічного ядра (тіла Льюїса) головного мозку.

Гіперкінез припиняється під час сну, але вдень може тривати практично без перерви. При стресах, хвилюваннях та нервових перенапругах гіперкінез може значно посилюватися.

До причин розвитку гемібалізму відносять: інсульт (з ураженням субталамічного ядра), інфекційні захворювання (в тому числі ВІЛ) та запальні процеси. Також гемібалізм може виникати при черепно-мозкових травмах, внаслідок нейрохірургічних втручань та через прийом деяких медичних препаратів.

При гемібалізмі складається враження координованого цілеспрямованого руху (для досягнення певної мети), але такий рух виглядає неприродно інтенсивним. Амплітуда рухів надміру велика, внаслідок чого рука або нога може ненавмисно сильно вдаритися об перешкоду.

Тому гемібалізм загрожує травматичними ускладненнями. Пересування пацієнта систематично супроводжуються ударом кінцівки об навколишні предмети, що нерідко призводить до сильних ударів або навіть до переломів.

Лікування спрямоване на усунення першопричини, що призвела до появи гемібалізму. З медикаментів призначають: нейропротекторні, антибактеріальні, противірусні та імуносупресорні препарати.

Дуже важливо запобігти появі травм при пересуванні хворого. У кімнаті пацієнта можна закрити поролоном частини (кути) меблів і, при необхідності, іммобілізувати проблемну кінцівку. Програму лікування в індивідуальному порядку складає лікар після проведення необхідних діагностичних процедур та виключення можливих протипоказань.

Симптоми та ознаки гемібалізму:

• Великорозмашисті насильницькі рухи.
• Неможливість контролювати або зменшувати амплітуду рухів.
• Посилення рухів спостерігається при хвилюваннях, стресах та при психічній напрузі.
• Скорочення мімічних м'язів (поява гримас, порушення мови, ковтання).
• Повне зникнення мимовільних рухів під час сну.

Діагностика і аналізи при гемібалізмі:

• Необхідно отримати консультацію та пройти огляд у фахівця.
• Оцінюється м'язова сила, тонус, інтенсивність і симетричність рефлексів, рівень чутливості, координація та стан когнітивної сфери.
• Проводять МРТ мозку для дослідження ішемічних зон, пухлин та запальних змін.
• Призначається КТ головного мозку для діагностики травматичних ушкоджень і гематом.
• Виконується дослідження цереброспінальної рідини за допомогою люмбальної пункції.

Прогноз та профілактика гемібалізму:

• Успіх лікування залежить від якісного усунення першопричини, що спричинила розвиток захворювання.
• Важливим аспектом є профілактика, яка передбачає усунення факторів, що сприяють розвитку гемібалізму.
• Слід запобігати появі черепно-мозкових травм, а у разі отримання травми - невідкладно звернутися до лікаря.
• Своєчасно усувати інфекційні захворювання та гіперглікемічні стани.
• Необхідно вчасно проводити лікування цереброваскулярних захворювань.
• Зміцнювати імунітет.

Протипоказання до лікування гемібалізму:

• Онкологія та інші тяжкі захворювання можуть обмежувати терапію.
• Вікові фактори потребують ретельного підбору методики лікування.
• Індивідуальна непереносимість деяких способів лікування (визначається на консультації).

Своєчасне звернення до фахівця дозволить позбутися гемібалізму, усунути мимовільні рухи, уникнути важких травм, у відносно короткі терміни повернутися до повноцінного життя.